Уматурман (исполнитель: Ромс)
Як на твоїх долонях білий сніг танул Холодно, але чужим я не стану,тобі все одно Залиш пам'ять на згадку те кіно, яке ми разом знімали І хоч критиків було забагато, любовної лірики не зламати І не зівяти квіткам , і не забути рукам.. Ті божевільні дні,вечори і світанки Разом печалі жарти кава у постіль зранку Твої вуста обмазані солодким медом Перепліталися тіла під теплим пледом Як мені забути це все..як мені забути думки ці не знаю В різні боки життя нас несе, а я тебе із кожним днем все більше кохаю І зовсім не цікаві без тебе дні..і ключі від мого серця твої Приходь я чекаю..приходь бо я чекаю.. Чорними рядками, я розкажу печаль серця свого Білими квідками я постелю твою дорогу Чорно-білі фото хай залишаються на згадку, у твоїм альбомі у твоїм альбомі.. Як на твоїх лодонях блий сніг танул і холодно Але кохання не в’яло в душі все одно І все що ти не сказала, моя любов в твоїх очах прочитала І чого ти все не віддала, зникла і забула Перевернула світ мій, вітром промайнула Розтопила так мій лід, встояти не зміг Ліг, впав головою об поріг і просто зник Не перевівши подих потонув у водах сльоз твоїх тонах Висушив, перетер на порох Спалаху в очах тіх,так і не здійснив Намочив виход ,сльзами полив Перевів всі сподівання на згадку, Перепив напої всі по порядку Я перебив весь посуд без остатку Загубив тебе..я просто загубив Ми зустрілись с тобой точно не випадково , Я знаю що Вікторі, а це перемога-слово Я згадую троянди з ніжним відтінком Американський ресторан і ти яскрава зірка Ти цікава непрочитана книга, красива Як вінок найкраща із жінок Наче весняна відлига Моїм снігам душі ти так потрібна Весняний струмок,еротика легка, я знаю ти така Чорними рядками, я розкажу печаль серця свого Білими квідками я постелю твою дорогу Чорно-білі фото хай залишаються на згадку, у твоїм альбомі у твоїм альбомі.. ========================= Как на твоих лодонях белый снег танул Холодно но чужим я не стану…но тебе всеравно Оставь память для воспоменаний тот фильм который мы вместе снимали И хотя критиков было много любовной лирки не сломать И не завянуть цветам, и не забыть рукам.. Те сумасшедшие дни, вечера и рассветы Вместе печать и шутки, кофе постель с утра Твои губы намазаны сладким медом Переплетались тела под теплым пледом Как не забыть все это.. Как мне забыть эти мысли я не знаю В разных стороны нас жизнь несет А я тебя с каждым днем все больше люблю И совсем не интересны без тебя дни И ключи от моего сердца твои..приходи, я жду Приходи, потому что я жду Чёрными строками, я расскажу печаль сердца своего Белыми цветами, я постелю твою дорогу Чёрно-белые фото, пусть остаються на память в твоем альбоме.. в твоем альбоме.. Чёрными строками, я расскажу печаль сердца своего Белыми цветами я постелю твою дорогу Чёрно-белые фото пусть остаються на память в твоем альбоме.. Как на твоих лодонях белый снег танул Холодно но любовь не вяла в душе всеравно.. И все что ты не сказала..в твоих глазах моя любовь прочитала И чего ты все не отдала, исчезла и забыла Перевернула мир мой ..ветром пролетела Растопила так мой лёд, устоять не смог Лёг, упал головой об порог ,и просто исчез Не перевел дыхания утанул в воде твоих слезах тоннах Высушил, перетел на порох Вспышку в глазах этих так и не осуществил Намочил выход…слезами полил Перевел все надежды на пямять Перепил напитки все по порядку Я перебил всю посуду, всю без остатка Потерял тебя..просто потерял Мы встретились стой точно не случайно Я знаю что Виктори..а это победа-слово Снова вспоминаю розы с нежным оттенком Американский ресторан, и ты яркая звезда Ты интересная не прочитая книга красивая Как венок, наилучшая из женщин, Какбудто весенняю оттепель Моим снегам души ты так нужна Весенний ручеек..эротика легкая..я знаю ты такая.. Чёрными строками, я расскажу печаль сердца своего