текст Євгенії Власової в обробці Фоззі

Вітер надії... теплий та ніжний
І по хвилях я біжу
До сонця і світла, слідом за вітром
Я лечу на крилах сну... 

I
Знаю я, де живе мрія 
Хочеш, я навчу тебе літати
Зможу здійснити всі твої бажання
Але якщо будеш ти пам’ятати

Я сказати тобі не можу, 
Чому сумують її очі
Її сльоза рятує від болю
Запам’ятай це, якщо захочеш...

II
Вітер надії в дії, я рахую мрії
Мрії папірцями падають у стіл
Вона чекає, у вітра питає
Чому саме ми, люди, не маємо крил

Я певною мірою відчуваю шкірою, 
Як вітер її надіїї набуває сил
Лине попід хмарами старими растафарами
Спокій порушує, підіймає пил

Я сказати тобі не можу, 
Чому сумують її очі
Її сльоза рятує від болю
Запам’ятай це, якщо захочеш...