Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими 
Затуляла нас крильми, 
Прихилялася 
Теплим леготом. 
Задивлялася білим лебедем, 
Дивом-казкою 
За віконечком,- 
Сива ластівко, 
Сиве сонечко. 

Сад вишневий на порі, 
Повернулись журавлі. 
А мені, як до зорі, 
Долітати на крилі 
Все до тебе, як до вічної зорі. 

Там, де ти колись ішла, 
Тиха стежка зацвіла 
Вечоровою матіолою, 
Житом-долею світанковою, 
Житом-казкою, 
Юним соняхом,- 
Сива ластівко, 
Сиве сонечко.