1. Тихо осінь жовтим листям закружляла у гаю, 
Я на тебе зачекався, наче місяць на зорю. 
Вийдеш ти, та ненадовго поспішаєш до зорі, 
Моє серце розриваєш на частиночки малі. 

П/в: Ну, почекай, хоч на хвилину і від мене не тікай, 
Надивлюся в твої очі, мов блакитний небокрай. 
У селі дівчат багато, лиш у мене ти одна, 
Може зірка, може пісня, може квітка весняна. 

2. Вже лелеки закружляли, понад гаєм як колись, 
Мої мрії про кохання десь у вирій понеслись. 
Та у серці все чекання десь надію зігріва, 
Що на другий рік зійдемось, наче долі два крила. 

3. Мов на крилах полетіла ти від рідної землі, 
Вже у тебе є родина, я ж самотній у селі. 
Тиха осінь у чеканні заблудилася на мить, 
Та кохання в моїм серці чомусь сумно так болить