Я вважав би, що ти — білий день без дощу,
Але є сльози на твому обличчі.
І сказав би тобі: "Ти моя — не моя."
Тільки ти не пускаєш мене...

Я вважав би, що ти - тиха ніч без зірок,
Але ж сяють твої ясні очі.
І сказав би тобі: "Ти лиш сон, тільки сон."
Але ж ти не пускаєш мене...

І вважав би, що ти — пелюсток навесні,
Але ж ти не зів'янеш ніколи!
І сказав би тобі: "Ти моя — не моя."
Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, ля.

Відпусти, я благаю, відпусти,
Бо не можу далі йти я...
Відпусти, я благаю, відпусти,
Я не хочу більше йти!