Заміняєш  кохання  любов'ю
А  червоне  фарбуєш  у  сіре,
Почуття  розбавляєш  водою,
Бо  все  справжнє  не  знатиме  міри.

Приспів: 
Небокраєм  стає  небовирій,
       Треба  межі  тобі,  аби  взяти,
       І нащо  тоді  янгола  крила,
       Як  до  сонця  боїшся  літати?

Ти  казав:  «Хіба  можна  у  Бога
У  кишені  під  серцем  прожити?»
Легше  дихать  за  райським  порогом,
Де  не  буде  нічого  боліти...

Просто  пливти.  З  маленької  букви,
Поміж  приголосними  сховатись.
Вдих  та  видих.  На  полицю  зуби.