Зустрівся мені старець
 Чужий та темнолиций,
 Сказав він: "Тут все моє,
 Ти мені вклонися!

 Вмирай, як хочеш Правди –
 Там добрий хтось зустріне,
 Як хочеш ситим жити –
 Служи мені нині!"

 Шепоче нам Ліс,
 Співає нам Вітер,
 Нам каже Сонце в небі синім –
 Хто Правою йде,
 То є наші діти
 І наша сила буде з ними!

 Казав дід: "Сирота ти,
 Своїх батьків не знаєш,
 А хто до мене прийде –
 Все що хоче має!

 Той муж уже не воїн
 Та жінка вже не мати,
 Їм є що їсти й пити –
 Нема за що вмирати!"

 Йому сказав я: "Старче,
 Облиш дорогу мою!
 Питай про те наступних,
 Хто прийде за мною!

 Тебе давно я знаю,
 Потрібну справу робиш -
 Ти світлу Правду ясну
 Від дурних борониш!"