Ой при лузі, при лужку, 
При широкім полі, 
При великім табуні 
Кінь гуля по волі. 

Кінь гуля по волі, 
Козак – по неволі... 
Ой піймаю, загнуздаю 
Шовковой уздою. 

Ой піймаю, загнуздаю 
Шовковой уздою, 
Вдарю шпорами під боки – 
Кінь летить стрілою. 

Ой лети, лети, мій коню, 
Та й вихром несися, 
Проти милої двора 
Стойма становися! 

Стойма становися 
Та вдар копитами, 
Чи не вийде дівчинонька 
З чорними бровами. 

Ой не вийшла дівчинонька, 
Вийшла її мати: 
"Здоров, здоров, любий зятю. 
Прошу тебе в хату!" 

"Я не хочу в хату. 
Хочу у світлицю, 
Розбуджу солодкий сон, 
Красную дівицю!" 

Дівчинонька встала, 
Свій сон розказала, 
Правой ручкой обняла 
Та й поцілувала.