То моя земля квітне на очах
 То свої крила розпускає сокіл птах
 Біля річки, що тече немов кров
 На цій землі я знайшов свою любов

 То не ніч, а крук летів
 Своїм крилом по небу зорі розкидав
 То не дощ, а сльози з моїх очей
 Я дивлюсь в небо сумних ночей

 Коли осінь турботу з душі змива
 В серці залишиться вічна весна
 Моє небо сумних ночей...
 В світі так мало дивних речей...