Коли я дивлюсь як рожевого ранку

Ховається місяць у срібнім серпанку,

Милуюсь рясним зорепадом я літньої ночі.

Коли у счастливім і щирім вітанні,
Стрічаю народження дня на світанні,
Віч-на-віч побачитись, Боже, з Тобою я хочу.


Хто мені допоможе, Тебе побачить Боже

І чую шепіт: "Я скрізь.

Навіть коли ти плачеш і в гіркоті не бачиш,

Серцем Мене відчуєш скрізь. Я скрізь".

Коли лиш до Тебе у вдячній покорі
Схиляюсь у радості я і у горі
І щирі молитви до Тебе у тиші шепочу;

Коли відкидаю рішуче вагання,
Приношу до Тебе свої сподівання,
У відповідь Голос Твій, Боже, почути я хочу.

"Голос Мій в слові вічнім і в вітерці зустрічнім,
І в шелестінні листя — скрізь.
Він в твоїй кожній днині, в пісні твоїй дитині,
В лагіднім слові мами - скрізь. Він - скрізь".

Коли мою душу Твій мир огортає -
Я птахом на крилах любові злітаю,
Вирують ясні почуття, наче збуджене море.

Коли перешкоди я різні стрічаю,
І крається серце моє у відчаю -
В руці Твоїй міцну я хочу відчути опору.

"Встань, душе, підведися! Будь чуйною, озвися,
Руку Мою відчуєш скрізь.
Плани Мої незмінні, в злеті твоїм й падінні
Руку Мою відчуєш скрізь. Я — скрізь".