вітер зриває засохше листя,
з замерзлих гілок самотніх дерев,
сонце сідає все швидше і швидше,
ховаючи в ніч все, де ми тепер?

мокрими слідами по сухій землі, 
які потім проростатимуть квітами,
і тільки ми залишимось в темноті,
і світло не потрапить туди ніякими вітрами..

небо поливає землю дощем, 
серед самотніх дерев ми з тобою
дійдем до краю землі, нас ніхто не згадає,
і жовте листя сховає наші сліди..

мокрими слідами по сухій землі, 
які потім проростатимуть квітами,
і тільки ми залишимось в темноті,
і світло не потрапить туди ніякими вітрами..