Не питай, не питай чого плачу,
Не питай чого бігаю в гай,
Бо блукаю я там до півночі,
Не питай, не скажу, не питай.
Ти приходив до мене що-ночі,
В ту годину, як міцно я сплю,
Заглядаєш в заплакані очі,
І шепочеш не плач я люблю.
Я слова твої чую душею,
І крізь сон посміхаюсь тобі,
Твої очі горять наді мною,
В невимовній глибокій душі.
Ти ще дужче мене обнімаєш,
Це про тебе я мрію ві сні,
Поцілунками душу виймаєш,
Вириваєш ти серце мені.
Вирвав ти із грудей моє серце,
І навіки залишив одну,
Ти залишив мене одиноку,
О, мій Боже, тебе я люблю