Наче янгол без жалості і болю, 
Стань, юначе, легендою новою 

Вітерець, мов неба блакить 
У двері постукав до серця твого 
Ти від мене лише не відводиш очей, 
Привітливо посміхаєшся. [сся!] 
Дотик, до болю м'який 
Тобі так кортить відшукати його. 
Не знають іще очі юні твої, 
Що жде тебе далі в житті. 

Все ж таки вірю, невдовзі збагнеш ти, 
Що в тебе за спиною є 
Крила могутні, щоб міг відлетіти 
У дальнє своє майбуття. 

Теза янгола без жалЮ і болю 
З вікон долі твоєї зніметься мерщій 
Коли з зАпалом, що тріпоче у душі 
Свої спогади ти здаси без бою 
Огорни небеса і як зоря засяй, 
Стань, юначе, легендою новою!