Бачив місяць, як учора
Могилу копали,
І в могилу-гробовину
Тараса спускали.

Прощай, славний наш Тарасе,
Прощай, рідний брате.
Справді легше в своїй землі
І кісткам лежати.

Зачинилось на Вкраїні
Покутнє віконце.
Заховалось під землею
Українське сонце.

Спи, Тарасе, батьку рідний,
Поки час не збуде.
Твою пісню Україна
Повік не забуде.