Тремтить сльоза, сполохана прощанням, 
Ідуть дощі, змиваючи тепло. 
Все те, що називалося коханням, 
Минулося, як літо. Відійшло...
Ти сльози свої в темряві сховаєш 
Холодна ніч приглушить крик душі, 
Тебе я в своїм серці поховаю, 
Себе я поховаю у дощі.
Пр 
Козаче, козаче, козаче 
Ти побач як річенька тече 
Ти послухай як стогне вода 
Як реве водограй 
Серце дівчини теж водограй 
Обережно ходи там де край 
Про кохання його не питай 
Не питай-лиш шукай
Минуло все і вже не повернути 
Пройшов той час як були ми самі 
Турбот не було, було що робити 
Тепер не разом, ми тепер одні
У мене інший та й у тебе друга 
Можливо любляча а може й ні 
А я про тебе згадую щоранку 
І згадую прекрасні дні