1
Завжди вважав, що гріх // душу мені очорнив,
Що в жилах моїх чорта кров тече
Та якось раз зустрів // найкрасивішу з дів,
Ту, чиї губи - з запахом землі.

У її косах павуки
Блідою шкірою повзуть вонии воооуоуо
І серце калата, коли поряд вона
Привида кохаю я.

2
Її обличчя бліде як день,
Волосся чорне, мов крукове крило
Та її голос оуоуоу ляка дітей,
І спів її - то знак страшних смертей.

У її косах павуки
Блідою шкірою повзуть вонии
І серце калата, коли поряд вона
Привида кохаю я.