В мріях я була завжди твоя,
В мріях ти завжди був мій,
Та часу течія, нестримна течія
Змела сліди тих мрій в душі моїй.

Зникло наше бути чи не бути,
Ген за гори з журавлями одпливло,
І тепер не знаю, як забути
Те, чого ніколи не було.

Щирий сміх торкався вуст твоїх,
Щирий сміх, як перший сніг,
Та днів нестримний біг, та днів нестримний біг
Змести повік не зміг той перший сніг.

Зникло наше бути чи не бути,
Ген за гори з журавлями одпливло,
І тепер не знаю, як забути
Те, чого ніколи не було.

В мріях я була завжди твоя,
В мріях ти повік був мій,
Та часу течія, нестримна течія
Лишила давній біль в душі моїй.

Зникло наше бути чи не бути,
Ген за гори з журавлями одпливло,
І тепер не знаю, як забути
Те, чого ніколи не було.