Стань мені самою,
Саме тою піснею.
Будую світ і розламую
Кожного разу після.
Лишись на першому,
На своєму місці.
Ця подорож вже завершена,
А швидкість ще двісті...

Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина,
Як тобі, не знаю,
Припасти до душі?..
Річ одну ти знати повинна:
Ні на що це зовсім не схоже,
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити не може.

Знані на весь світ команди,
Мультиплатинові диски —
Всі вони круті, ну звісно,
Але так далеко звідси.
Декілька простих акордів —
І мелодія лунає —
Сподіваюсь, відчуваєш,
Хто про тебе справді дбає.

Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина,
Як тобі, не знаю,
Припасти до душі?..
Річ одну ти знати повинна:
Ні на що це зовсім не схоже,
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити не може.

Відтепер німа людей гула,
Розмір їх обрядів замалий,
В інших всіх світах моя була,
І нарешті стрілись на землі.
Ну, не закінчуйся, наївний сон,
Двоє на планеті проти всіх,
Не дивись на них, не слухай їх,
Це лише між пальцями пісок...

Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина,
Як тобі, не знаю,
Припасти до душі?..
Річ одну ти знати повинна:
Ні на що це зовсім не схоже,
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити не може.