Сумний був той Святий Вечір
В сорок сьомім році,
По всій нашій Україні    
Плач на кожнім кроці.     

Як на небі зірка
Почала сіяти,
Почав нарід до Святої      |
Вечері сідати.             

Сіли до вечері,
А діти питають:
Мамо, мамо, де наш Батько?
Чом не вечеряють?          

А наш Батько, діти,
В далекім Сибірі,
Споминає Святий Вечір      
По всій славній Україні.   

А там стара мати
За синами плаче,
Мала-м штири, як соколи,  
А тепер я їх не бачу.     

Поможи нам, Боже,
Все це перебути,
Нашу неньку Україну        
З кайданів розкути.        

О, Ісусе милий,
Змилуйся нам нині,
Даруй волю, даруй долю     
Нашій славній Україні!