Якось спитала ти.
Так чому ж я з тобою?
Сказав, що більш такої.
На світі не знайти.

Думав, ходив, аж ось.
Декілька слів знайшлось.
Скажи поміж сестер.
Що ці слова твої тепер!

Навіть коли я не я.
Ти все одно зі мною.
Ось чому ти - моя.
Ось чому я з тобою.

Навіть коли кричу.
Навіть коли ти плачеш.
Гавкіт стоїть собачий.
Посеред розпачу.

Навіть коли болить.
Терпіти сил немає.
Ти мене обіймаєш.
І я без крил лечу.

Бідам усім на зло.
Коли обоє рябоє.
Ти моя, щоб не було.
Ось чому я з тобою.
Ось чому я з тобою

Люди ми тільки тоді.
Як дуже сильно любимо.
Тільки тоді, коли любимо ми.
Можемо зватись людьми.
Можемо зватись людьми.

Скільки казати ще.
Телефонуй ледащо.
Навіть коли пропаща.
Коли горить, пече.

Навіть коли ось-ось.
Ти, а не інший хтось.
Нізащо не втечеш.
В жилах моїх течеш.

Навіть коли болить.
Терпіти сил немає.
Ти мене обіймаєш.
І я без крил лечу.

Бідам усім на зло.
Коли обоє рябоє.
Ти моя, що б не було.
Ось чому я з тобою.
Ось чому я з тобою

Люди ми тільки тоді.
Як дуже сильно любимо.
Тільки тоді, коли любимо ми.
Можемо зватись людьми.
Можемо зватись людьми.

Люди ми тільки тоді.
Як дуже сильно любимо.
Тільки тоді, коли любимо ми.
Можемо зватись людьми.

Будемо зватись людьми, людьми.

Якось спитала ти.
Так чому ж я з тобою?
Сказав, що більш такої.
У світі не знайти.
Думав, ходив, аж ось.
Декілька слів знайшлось.
Скажи поміж сестер.
Що ці слова твої тепер.

Люди ми тільки тоді.
Як дуже сильно любимо.
Тільки тоді, коли любимо ми.
Можемо зватись людьми.
Можемо зватись людьми.