ДОТЯГНУТИСЬ ДО НЕБА
світло в кінці коридору тьмяно горить і не гріє.
людям нікуди йти, вони сплять серед руїн та застав.
хтось колись дарував людям мрію
і цим самим виконав план.

дітей вкрий ковдрою асфальту, на ніч сирени серед завалів;
всюди попіл і пил - за кожним твоїм рухом стежать.
ніхто і ніколи не буде покараний,
тільки жителі кожної вежі.

надії знайти захист й тепло
і задовольнити всі свої потреби
накриють папером й залізобетоном
бажання дотягнутись до неба.