Зеленая моя руженька, бєлой цвєт
Чого ж мого милого довго нєт 

Напісала би пісьомцо - не вмєю,
Послала би посланца - не смєю. 

Жала ж я не лєжала,
Три снопочки нажала 

Одного до обєда,
Друго до полудня 

Чоловіче й Прокопоньку
Приїджай по копоньку 

Ой на горі женчики жито жнуть,
Долиною й широкою хлопци йдуть 

Помаленьку женчики ступайте
Да й нового й житечка не чіпайте 

Бо моєї женчики натомились
Да й нового житечка наломились