ХОЛОДНО, 
 НАВІЯЛО МОРОЗАМИ, МЕРЗЛІ СЛЬОЗИ, 
 НЕНАЧЕ ТОЙ ХТОСЬ, КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО 
 ЗАТРИМАВ ВЕСНУ,У ПОЛОНІ БЕЗ СНУ, 
 НАМАГАЄШСЯ ЖИТИ, ЯК ВСІ, ТА НЕ МОЖЕШ, 
 БО ХОЛОД В ДУШІ НЕ СПИНИТИ, ЩО ЗРОБИШ, 
 ЗВІЛЬНИТИ ВЕСНУ З- ПІД КОВАРНОЇ КРИГИ, 
 Я МУШУ ОСТАННЮ НАДІЮ ВТІЛИТИ В ЖИТТЯ, 
 РОЗТОПЛЮ І РОЗВІЮ ТІ БАЙКИ, 
 ЩО ТРЕБА ПЛИВТИ ТЕЧІЄЮ НЕПРАВДИ, 
 ХТО ПРАГНЕ ШУКАТИ, ТОЙ ЗНАЙДЕ В СОБІ ТУ ВЕСНУ..... 

 * * * 
 ТИ МЕНЕ, МАЛЕНЬКА, РОЗБУДИШ ВРАНЦІ, ЗРОЗУМІЮ, 
 ЩО БАЧИВ ВЕСНУ УВІ СНІ, 
 ЯК НА СКЕЛІ БОРОВСЯ З ЗИМОЮ, БІЛЯВА, 
 ПОРОШИЛА МЕНІ ВСІ МОСТИ, 
 ТИ МЕНІ ТИХЕНЬКО НА ВУШКО: "ДОСИТЬ", 
 ПІДІЙДЕМ ДО ВІКНА, 
 ЗАВІРЮХОЮ ЗЕМЛЮ ЗИМА ВСЮ МОРОЗИТЬ, 
 А МИ ПОРУЧ, І З НАМИ ВЕСНА.... 

 * * * 
 ХОЛОДНО, 
 ТИ Б МЕНЕ ЗРОЗУМІЛА, 
 ЯКЩО Б Я НЕ ВИГАДАВ ПРИСПІВ ПРО НАС, 
 І ПРО РАНОК ЗИМОВИЙ, 
 А ТИ З МОНІТОРА НА МЕНЕ, 
 КУМЕДНІ В НАС СХЕМИ, 
 ЗВІЛЬНИТИ ВЕСНУ З- ПІД КОВАРНОЇ КРИГИ, 
 Я МУШУ ОСТАННЮ НАДІЮ ВТІЛИТИ, 
 ....ЗА НЕДІЛЮ ДО КІНЦЯ СВІТУ, 
 Я ДО ТЕБЕ ПРИЇДУ, 
 ЗАБЕРУ І ПОЇДЕМ, 
 РОЗПОВІМ ПРО ВЕСНУ, 
 І ПРО ТЕ, ЯК МЕНІ ТИ ПОТРІБНА..... 

 * * * 
 ТИ МЕНЕ, МАЛЕНЬКА РОЗБУДИШ ВРАНЦІ, ЗРОЗУМІЮ, 
 ЩО БАЧИВ ВЕСНУ УВІ СНІ, 
 ЯК НА СКЕЛІ БОРОВСЯ З ЗИМОЮ, БІЛЯВА, 
 ПОРОШИЛА МЕНІ ВСІ МОСТИ, 
 ТИ МЕНІ ТИХЕНЬКО НА ВУШКО: "ДОСИТЬ", 
 ПІДІЙДЕМ ДО ВІКНА, 
 ЗАВІРЮХОЮ ЗЕМЛЮ ЗИМА ВСЮ МОРОЗИТЬ, 
 А МИ ПОРУЧ, І З НАМИ ВЕСНА....