Ціле поле кульбаби,
Ціле сонце в очах…
Кам’яної діти баби,
Золотого діда прах.

Капля сонця у полі.
І здається тепер:
Щось знайоме до болі
Я згадав, як помер.

Гой-я,Гой-я!!!

Як колись був я цвітом
У вишневім саду,
А тепер ходжу Світом,
Долю зву молоду.

Як колись був я маком
У Таврійськім степу,
Дихав вітром зі смаком ,
Пив дощі на меду

Гой-я,Гой-я!!!

Бігав коником вільним
І купався в траві,
Був я диким і сильним,
Мав вогонь в голові

Був я в небі Зорею,
Що світила на шлях.
Був я піснею твоєю,
Що лунала по полях.

Гой-я,Гой-я!!!

Сам тепер став я світом,
Я веселкою став
І оцим жовтим літом
Птахом пісню співав.

Ціле поле кульбаби,
Ціле сонце в очах,
Кам’яної діти баби,
Золотого діда прах…

Гой-я,Гой-я!!!