1. 
Хто цілує вуста твої знову,  
Запитав я тебе тихо-тихо. 
І мені відгукнулось луною лихо, лихо, лихо. 
Хто до серця тебе пригортає, 
Думка билася в скроню сумна. 
Промайнуло в зеленім розмаї 
 Чужина, чужина, чужина, чужина. 
 
Приспів: 
Де ти люба моя, де ти мила, 
Наді мною твій образ літав. 
Так хотілось у даль неозору, 
Тільки бог нам піднятись не дав. 
Де ти люба моя, де ти мила, 
Наді мною твій образ літав 
 Так хотілось у даль неозору, 
Тільки бог нам піднятись не дав. 
 
2. 
Хто забрав у нас зоряні роси, 
І невже завинив в тому я. 
Хто розпестить розбещені коси, 
Так я к пестила ніжність моя. 
Заросла та казкова стежина, 
Зацвіли дикі квіти на ній. 
Де ти ніжна і рідна людина, 
Я навіки залишився твій. 
Приспів: