Чистим білим цвітом квітува калина… 
Мати научала дівчину- дитину: 
«Іди, доню, в люди – та не довіряйся, 
Щоб ти не робила – мудрою лишайся.

Не люби жонатих – потім буде біда: 
Будеш часто плакать, будеш не щаслива»- 
Мати життя знає, серцем своїм радить: 
«Кого більше любиш – той найшвидше зрадить!» 

Мати каже правду… На те й вона – мати… 
Матінку послухать – долю кращу мати… 
Мати каже правду… Правди тої сила… 
«Мамо, ти ж казала… Мамо, ти ж просила!..» 

Чистим білим цвітом квітува калина… 
Мати научала – слухала дівчина: 
«Жити не можливо, щоб не помилитись: 
День – щоб одружитись… Вік – щоб розлучитись! 

Ти любов зустрінеш - там, де не чекаєш… 
Подруг як не маєш – ворогів не знаєш… 
Научись мовчати - будь в душі красива, 
Будеш доню мудра – я не буду сива… 

Мати каже правду… На те й вона – мати… 
Матінку послухать – долю кращу мати… 
Мати каже правду… Правди тої сила… 
«Мамо, ти ж казала… Мамо, ти ж просила!..»