Альбом "Плюс на мінус дає плюс"
https:/ [bad word] alyonaal.kaida

Зімкнуті повіки, та руки роблять свою справу.
Очі бачили життя, вуста кричали браво.
Скоро травень всіх нагне, згоріла буднів зимових оправа.
Травичка проросте і щиро побажа добра нам.
Плітки збирають, життя – монотонна алея.
На одного Буратіно сотня Бармалеїв.
Мальвіна полюбила філки методом аналу,
Пєро кидає всіх друзяк, бо йому мало налу.
З казки в реальність, співчуття немає більше тут,
Бо із таких дітей напевно люди не ростуть,
Ти не грузись і затягни прошу тугіше джгут.
Зімкни повіки і тоді все буде гуд.
Так обіцяли. А тоді йшли з кінцями.
Потрачені роки життя обмиєм. Візьмемо винця ми.
І втопимо в бокалі. Все як завжди.
Нема фальшивих, проте й не існує справжніх.

Напиши мені листа правди.
Де брехав, коли що брав, у кого вкрав ти?
Чому пішла любов і продалась надія?
Чому правда як хвойда, віра - як повія?

Є плани на життя, та з них Бог поржав,
В руках тримаю стяг, проте в спині кинджал.
Леся падала, не плакала чомусь, нажаль.
Серед цнотливих в школі кожна друга то ханжа.
Паніка. Жах! В руках кораблик паперовий.
Не вмієш сам, нехай за тебе тато зробить.
Ці немовлята, бабусі-дідусі їх няньчать.
Бо мама важить порошок, татусь за рогом банчить. 
Давай, за вдачу. Прошу, мовчи, за генотип.
Всім, хто при владі, у бокал додай пургену ти.
Забий і викури, те що по тихій намутив.
Кидай вогнем, нехай горять мости! Прости!
І на сніданок з вух знімали свіжі макарони.
Чекали грошів, мовчки вже за так хороним
Утопічні цілі, прощай єдина мрія.
Жінки не дружать між собою. Любов. Віра. Надія.