Альбом "Плюс на мінус дає плюс"
https:/ [bad word] alyonaal.kaida

І кожен залишає слід.
Фальшива посмішка без слів.
Де кроки переходять в біг.
Тобі. Єдиній тобі.

Тобі єдиній то відомо, знаєш, як ніхто.
Ти як любисток ароматний серед тих квіток.
Води ковток. А ще би свіжого повітря: 
Ти їхня втіха, солодка і миттєва втіха.
Хтось залишав тобою не прочитані листи:
Хтось із простих, ти не із тих, гориш як смолоскип.
І цитрусових скибки, заляпана підлога,
Так трогав, о Боги, на дні в пляшках нема нічого.
Про вчора. Твій дикий образ їх так полонив:
Хтось загравав, хтось наступав, хтось про минуле нив.
Хтось про красу, хтось про любов, а хтось про поле нив.
На серці каменем тягар, важким, проколеним. 
І кожен зна, чим то закінчиться, типовий раунд.
Ти – тимчасовий рай, коли у справах траур.
А зранку – get out – білизна як трофей.
Що поміж напрямів усіх ти обрала цей.

А як же плани на життя, усі зневірені навколо,
Ти крізь скло пускаєш дим, його вдихаєш випадково.
Тільки посмішку свою ти малювала на вікні.
Ключиці лінія – магніт, така беззахисна тендітна.
На вікнах у спальні під скотч і до весни
Ховаєш свої мрії і заповітні сни.
В книжках пусті листівки, не відправлені додому,
Там фото сина. Депресивна. На обличчі втома. 
Ти ніби одаліска – так далеко і так близько.
Як пахне літо, в середині ж опадає листя.
Якби забиться десь в кутку, спіймавши мить без думки,
І мовчки закричати. Гучно, дзвінко, лунко.
Кусати пальці, пити сльози і ковтати дим: 
Черговий він, ніби з простих, а виявився «тим». 
Одним із них: дають надію, вкушають довіру.
На ранок розрахунок. Дорослі ігри.