Я навчився цінувати дрібниці.
Додаю ще трохи кориці, у свою каву.
Починаю нову забаву, пригоду шалену,
І чекаю свою дівчинку, яка в країні клену.

Цілий рік ми щось стабільно шукаєм, чекаєм.
Не цінуєм те, що вже давно маєм,
І забуваєм подзвонити татові й мамі, сестрі. Ну а вони б хотіли,
З радістю події у житті твоїм обговорили.

Ниття залиши, думки запиши,
У тиші комусь і собі розкажи.
Зашию ідеї шовкові, 
Крикну у полі, а ти сам собі докажи.

Доказати чи довести справу до кінця?
Вип'ю знов винця, бо не видно тут кінця.

Полюби усе, що маєш навколо, 
Бо завтра може не стати й цього.
Просто пам'ятай мою розмову із самим собою.
Я це ти, а ти це я, немає ніякого бою.