Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
________________________________
Она носила цветы в волосах
И ими игрался ветер вольно
Казалось бы давно уже взрослые
Но любили искренне, по детски
Открытые сердца, искренние глаза
Таких не так много на свете
Лились слезы счастья каждую ночь
Обещания навсегда любить..
Домик на перекрестке 2-ух улиц
Забор плющем осенним обвитый
Казалось дожди опомнились
Казалось всегда будет лето
Лиш один звонок телефона
И стоит только им захотеть...
Повеяло теплом из-зи границы
А значит непременно лететь...

припев:
Не обещай навсегда
Не обещай навечно
Где твое-мое "завтра"
В ладонях ветер свищет
Не обещай - зачем
не обещай - не нужно
Зависит время билжайшее,
но не всегда от тебя

И вдруг все изменилось вокург
Проблемы, цены, сны, надежды
Разъехались как дети по школам
Что первым было стало последним
Ей в варшавские спальные районы
Ему в Москву бетоном залитую
Но любовь в таксофонах
Обречена на недолгую жизнь
Куда ведут пёстрые дороги
Почему мы заблудились в мире
Вас сотни тысячи - вас миллионы
В Израеле, Канаде, на Крите

Есть воспоминания про то как было
Надежда есть как все будет
Нас судьба стремительно теченьем несет
Потому что мы не титаны - мы люди...

Она носила цветы в волосах
И ими игрался ветер вольно
Казалось бы давно уже взрослые
Но любили искренне, как дети.....