Такий не я один /Закритий/

Дзвін твого добра в мені вирвав легені.
Ти знаєш, не курю - це видно на рентгені.
Так, я п'ю і некультурно виражаюсь у віршах,
І не хочу бачити тебе лише у товаришах...
Твоя тінь досі шукає моє світло,
Його нема, скажу тобі привітно...
Я ставав холодним із кожним гр. горілки,
Я пив і засинав, я просто переводив стрілки.
Знаєш, в мені нема нічого особливого,
В тобі немає до мене потягу правдивого...
Розмова твоя холодніша нічної пустелі,
І я малюю без води картини акварелі.
Твоє палке бажання змінити все,
Хоч ми не знаємо куди нас серце занесе.

Я далі багато мрію на одинці вечорами,
Хоч це давно не лікує мої шрами.
А ще я щиро молюсь за любов,
Боюсь я сцени і усіх гучних промов.
Мене мало хто читає. Це я про очі,
Що бачать все, засинаючи щоночі.
Я далі багато думаю... втрачаю риму,
Себе і фантазію незриму.
А ще перестав писати смс-ки,
Роблю для душі життєві внески.
Закритий у собі, без почуттів,
Не шукаю чужих я паспортів.
Такий я є, змінить все колись кохання -
Каже мама це про моє хвилювання,

І про тремор рук, і про добрий дзвін.
Можливо ще не час великих перемін.
Не думайте, що я поганий, чи хороший!
Подивіться - усім так не вистачає грошей,
Що забули про ціну і щирість думок,
Про зовсім іншу логіку жінок....
Шукаєм виправдання, навіть перед Богом,
Пишемо життєву книжку із власним епілогом.
Як у вірші "щось хороше" пишу також я історію,
Та в словах - я ламаю бутафорію.
І знову в собі закритий... Такий не я один,
Хто шукає зливу без краплин.
Без крапель дощу у душах наших віками -
Живе кохання, заковане ланцюгами.

20.05.2015