"Лускунчик" (рос. "Щелкунчик") — 2-актний балет П.І. Чайковського за однойменною казкою Гофмана. Балет написано на замовлення дирекції імператорських театрів, вперше поставлений 6 грудня 1892 року в Петербурзі на сцені Маріїнського театру. Лібрето "Лускунчика" склав М. Петіпа. За спогадами брата композитора, Модеста, "Успіх нового твору був великим. 3 шести номерів сюїти п'ять було повторено за одностайною вимогою публіки"

Академік Б.Асаф'єв так охарактеризував балет Чайковського:

    "Лускунчик" — зовсім інше і зовсім особливе досконале художнє явище: симфонія про дитинство. Ні, вірніше, про те, коли дитинство на зламі. Коли вже хвилюють мрії ще невідомої юності, але ще не відійшли дитячі звички, дитячі жахи, коли ляльки — наче живі, а гра у війну — це бажання бачити себе мужнім, хоробрим. Коли сни поривають думки і почуття вперед, а неусвідомлене — в життя, яке тільки передчувається.
    Наче розсуваються стіни дитячої кімнати і думки — мрії героїні та героя, вириваються на свіжий простір — у ліс, природу, назустріч вітрам, хуртовинам, далі — до зірок... і в рожеве море надій

На київській сцені балет ставився неодноразово. У 1956 році до нього звернувся балетмейстер Вахтанг Вронський, у 1972 році постановку "Лускунчика" здійснив Анатолій Шекера, у 2004 році Володимир Литвинов.