Весна іде і все навкруг цвіте,
І яблуневий цвіт на землю падає.
Падає, падає в місячнім мареві,
Дівчина згадує як я кохав її.

Весна іде і все навкруг горить,
Якщо не любиш ти, нащо було ходить.
Нащо було ходить, дівча обманювать,
При яснім місяці дівчину цілувать?..

Вечір розсипав зорі, зорі сріблястії,
Йшла розпустивши ти коси гілястії.
Гілочку яблуньки в руках тримала ти,
Та, що розлюбить він  цього не знала ти.