Місяць в небі світить 
Дітям сни малює 
Полум`ям стікає 
І по ній сумує 
А вона над небом 
Горда й не приступна 
Серце його рветься 
В ланцюги закуте 

Так Мокоша все сплела 
Від них долю відвела 
Закрутила мрії в попіл 
І тепер він вільний сокіл 

Я піду на війну 
Ти спалила мій рай 
Я піду на війну 
Більш мене не чекай 
Я піду на війну 
В небі синім я птах 
Ти згадаєш мене у солоних очах 
У солоних очах... 

Кратер в його серці 
Лаву не звергає 
І ядро застигле 
Більше не кохає 
Плаче ясна зірка 
Над його могилой 
Вибач мене любий 
Що тебе я вбила...