Пам’ятаю тату давним — давно
В пам*яті моїй як німе кіно
Ми малі сміємося ти молодий
Згадую щодень я той час золотий

Думала тоді ніби ти чарівник
Ти ж бо ним і став бо до того ти звик
Що любов батьківська спроможна усе
Й просто нас любив над усе

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими

Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови…

Відцвітав садок твої діти росли
І роки у вирій лелеки несла
А як повертались несли сивину
Й істину життя наче сонце ясну

І нехай в вікно заглядає зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг для тебе надію несе
Бо дітей ти любиш над усе

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими

Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови…