Це не місто, не село (исполнитель: ахаххахахахах украинец поет)
А це було в сільскому клубі, де вишивали чуваки, дівчата лускали насіння, а хлопці гнули матюки. Ми познайомились на танцях, а ти була в рожевих штанцях, тебе я сразу покохав, бо в тебе лівчик виглядав. А ми їбалися на криші, в 40-градусний мороз, твоя пізда покрилась льодом, мій хуй встрічав дід мороз. А ми лежим на купі гною, а я милуюся тобою, на тобі пляттячко рябе, мабуть я виїбу тебе. О-о-о, Житомир, це не місто не село, О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло. А на Житомирськом вокзалі, обвалився потолок, Бабу Нюру придавило, аж з пізди пішов димок. А на Житомирськом вокзалі, кугути автобус ждали, хто з лопатой, хто з мішком, усі попиздили пішком. А це було біля вокзалу, де пролітав аероплан, усі їбальніки задерли, а я спиздив чемодан. А це було біля вокзалу, де задавили мурав'я, цілий місяць м'ясо їли, да ще осталось дохуя. О-о-о, Житомир, це не місто не село, О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло. А очеретом хата вкрита, а до двере пизда прибита, а хто і їде, хто і йде, туди копіючку кладе. А ішов батько, ішов я, да не поклали ніхуя, батько прямо, а я в бік, батька пиздять, а я втік. А я біжу по кукурузі, а качани по яйцям б'ють, а зупинитися не можу, бо доженуть, пизди дадуть О-о-о, Житомир, це не місто не село, О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло. А тётя Рая, тётя Рая, а вам посилка із Шанхая, а в посилке три китайця, і дружно дєржуться за ящик. А на рєкє качався буй, к нему пливёт какой-то дядя, дядя-дядя не валуй, а то дєльфін откусит ногу. А то ведь вовсе был не буй, а то ведь вовсе был не буй, а то ведь вовсе был не буй, а от кита огромный хвост. На бэрегу лежат 2 трупа, на бэрегу лежат 2 трупа, у одного из-под улупа, лежит огромная... Збер-книжка. Себя от голода страхуя, зашли в кабак 4 дяди, у одного из-под улупа, торчала конская... Узда. А хрестьянин торжествуя, б'ёт коня за кончик... Уха. ему на встречу идёт старуха, ведёт быка за тоже ухо. Пошёл в аптеку Дед Антон, что бы купить себе... Таблетки, а у него из-под улупа, торчала красная... Рубашка. Какой-то маленький вассал, все стенки замка обошёл, но нечего там не нашёл, он к секретарше подошёл. А тётя Валя, тётя мать, ведь вы порядочная... Тётя, вы мне скажите где живёте, и я приййду к вам ночевать О-о-о, Житомир, це не місто не село, О-о-о, Житомир, куди нас нахуй занесло.