Поріділо козацтво від в томи і ран,
Гей — з чобіт позбивайте пилюку
І встає з небуття кошовий отаман
Із кресала запалює люльку,
А за ним підіймаються воїни скрізь,
Бо завчили козацьку науку - 
Ой напаснику лютий ти не лізь, ти не лізь
Під козацьку розмашисту руку.

Ой з нашого роду не качайте воду,
Ой з нашого духу не ліпіть макуху,
Ой з нашої слави не робіть забави,
Не робіть забави світові на сміх;
Бо козацька вдача як вогонь гаряча,
Бо козацька сила не одних косила -
Шабелька завзята вдарить як розплата,
Кривдників поганих покарає всіх.