Розлива сонце ручаї рожеві,
Розвива вітер вуса кобзареві.
Ой сідай, кобзарику, під курганом,
Заспівай на могилі отамана.
Пригадай, діду, думи старовинні,
Повертай славу рідній Україні.
Не мовчи, дзвінкострунна кобза в полі,
Знов звучи, пісня про козацьку долю, гей, гей!

Приспів:
Пам’ятають кручі, Славутич-ріка
Славнії діла отамана Сірка —
Там, за порогами, степом-дорогами
Досі гуляє душа козака.

Вигравай, вигравай, кобзаре сивий,
Нас навчай честі та козацькій силі.
Не мовчи, розкажи нам, як жилося
На Січі легендарним запорожцям.
Лине спів, розливається по полю,
Вчить синів шанувати вольну волю.
Не змовка дума, що до серця близька,
Про Сірка та його хоробре військо, гей, гей!

Приспів.