Моліться, батьки, за своїх діточок,
Як Мати Святая молилась,
Стояла вона на Голгофі святій,
На Синові муки дивилась.

Ворожая зграя скружила Його,
Аж сонечко з жалю затьмило.
До неба гриміла голгофа свята,
А Матінка Божа умліла.

Кати шаленіли, ридали жінки,
Із жаху тремтіли "пилати",
До неба кричала Голгофа свята,
І плакала Божая Мати.

Бо тяжко поранила серце її
Катівська кривавая зброя.
Бог Син - на хреста, а вона - під хрестом
Страждали, молились обоє.

Молився Христос за катів і благав,
Щоб Бог їм простив їх провину,
Розбійнику райські він двері відкрив,
А Мати молилася Сину.

"Ой, Сину, мій, Сину, моя ти любов,
За що ти так тяжко страдаєш,
На серце моє твоя капає кров
На кого мене покидаєш?"

"Не плач, не журися, Матусю Свята,
Тебе не одну покидаю,
Он мій ученик стоїть біля Хреста,
Тебе я йому доручаю.

Він буде любити тебе так, як я,
І буде тебе величати,
Від нині він стане синочком твоїм,
А ти його рідная мати.

Від нині він човником стане святим,
Що душі із пекла виносить,
Він рай свій небесний відриє усім,
Хто помочі в нього попросить.

А кожен, хто Богом мене назове,
І буде мене величати,
Той стане коханим синочком твоїм,
А я назову його братом.