Не край, серця свого ти не край,
Більше не можу, не грай
Подай мені краще те зілля –
Віддай, я вип ю тебе, ти -мій рай,
Я вип ю... не зважай
Ти досі моє божевілля.

Ти та, якою живу,
Ти та,яку я не втрачу,
Блукав, ішов у пітьму,
Незрячий, без тебе я світла не бачив,
Ти та, якою живу,
Ти та ікона неначе
Свята… Тебе бережу,
Якщо ти підеш, я собі не пробачу...

Якщо твої почуття віднесло,
Якщо я для тебе ніщо,
Подай мені кулю, будь ласка...
Або удвох ми розібємо скло,
Нехай полетить у вікно
Невизнана нами поразка!