Спогади зниклих (Enji та Tvido) (jScull Prod.)
 
Enji:
навіщо прокидатись, щоби знову впасти в кому
і моя думка чомусь вкотре нецікава нікому
це видно навіть сліпому але чому невідомо
від того ще самотніше у цьому світі пустому
і це здається сном,але занадто реальним
хочу втекти звідси , але куди не знаю
шукаю свій шматочок раю-свого раю
та як він виглядає я нажаль не памятаю
давно забув деталі-що мені робити далі?
ідей нема -як завжди, а ті шо є невдалі
удари долі , але вже не відчуваю болі
я втратив почуття , бо дуже довго жив в неволі
ніби останній воїн, на цьому полі бою
я вірив у справедливість-феміда була сліпою
своєю рукою скерувала в моє серце зброю
я залишився на одинці сам із собою

Приспів:
Ваша байдужість перетворилася на дим
Я чекаю на фінальні титри і живу тим
Я грішник, хоча хотів бути святим
Я шукаю шлях на небо, хоч боюся висоти

Tvido:
малесенький шматочок свого світу, 
обмежений мільйоном компромісів, які щодня 
проходять нові місії, не зліться 
всі ми різні люди просто, 
ми розкидані у просторі ми відпрацьовані, 
як постери в старій параші 
ми стараємся, рвемо сорочки! а нащо!? 
все дедалі ваще, а це значить - 
ти нікому не потрібен навіть з милом
але добре, що ти в силі і ще досі ділитись стимулом! 
і під впливом негативу з нікотином 
ще тримаєш всі удари, наче вилами у спину
як раніше одинока ніша все тримає тебе міцно 
і як гідно піднімаєшся з колін, як вічність
не минає вітчай, не минає і самотність
і старі ідеї вже не важать тим, хто не потрібен зовсім...