Грай, Друже, грай!
Слова: Максим Трубніков
Музика: Друже Музико

Раз, два, три і!
На далекій полонині в горах і у гаю
Серед степу широкого музика лунає.
Тіло рветься, душу крає, серце розриває,
То по нашій Батьківщині музиченьки грають.
Ой заграй мі музиченько музику сумну, гей!
Що би я пішов до танцю в годину лиху, гей!
Ой заграй мі музиченько на веселі струни, гей!
Розірвемо всі кайдани, наша воля буде!

Грай, грай, грай, Музико, грай, грай, грай!
Грай, грай, грай, Музико, грай, грай, грай!
Грай, мій Друже, грай, грай, грай!
Грай, мій Друже, грай, грай, грай!
Грай, Музико, грай!

Мир і злагода країни в твоїм ріднім слові,
Українською співаймо, будьмо гонорові!
А як ворожня незвана здумає напасти,
Ми у відповідь з гармати, гупнем в тулумбаси.
Ой заграй мі музиченько про наших героїв, гей!
Що наш краї оберігали в лісі і у полі, гей! 
Ой заграй мі музиченько про часи звитяжні, гей! 
Що би всі їх пам’ятали і були уважні!

Грай, грай, грай, Музико, грай, грай, грай!
Грай, грай, грай, Музико, грай, грай, грай!
Грай, мій Друже, грай, грай, грай!
Грай, мій Друже, грай, грай, грай!
Грай, Музико, грай!

України рідні діти, станемо побожно,
Та вшануємо полеглих, бо забути не можна.
Хто за правду пав ранений від ворожій кулі.
Нехай буде вічна слава у кобзарській думі!
Ой заграй мі музиченько та про сьогодення, гей!
Що би я не був байдужий мав сі призначення, гей!
Ой заграй мі музиченько та й навчи як жити, гей!
Що би я свою Вкраїну міг повік любити!