Денниця вітала, Сонце зустрічала
Дажбог не барився в небі Він з'явився.
В нього гарний пишний златий вус,
Він торкає ним країну Русь.

В Коло-Сваргу люди рано в полі стали
Прославляти Бога вони намір мали.
І полетіла пісня до небес
Симаргл поніс її туди, крилатий пес.

Подивись Дажбоже, Сонце наше гоже
Ми Богам і Предкам працей допоможем,
Збудували дивний, світлий Храм
Уклонилися своїм батькам.

Живимо щасливо ми на своїх нивах.
Живимо багато і справляєм свято.
Ми онуки твої дід Дажбоже,
Світло нам твоє завжди пригоже.