Божа природа на Землі - то є нетлінний вінець доброчинності Христа та земних Слуг Господніх.
Найбільшої Небесної Слави, яко Слуга Божого Духа, зажив Святий Миколай, що вже в лоні своєї матері вибраний як святий. Він є той, що його чуда розійшлися по всій Землі. Його прославляють на морі, величають на суші, кличуть у всіх небезпеках. Яко свого особливого заступника, почитають Святого Миколая діти, за його гостину й подарунки від нього за добру поведінку.
Великі почитання до нього в нашому українському народі. Кажуть, що одного надвечір'я, Святий Миколай покликав дітей усіх народів світу, щоб порадувати їх дарунками від самого Бога.
- Нехай не буде бідних між вами. - Сказав Миколай, сповнюючи Волю Божу.
Та, коли він вже роздав, що Бог послав, побачив у кутку церкви ще одну дитину, яка тихенько собі молилась. То була українська дитина.
- Господи, я вже не маю чим її обдарувати. - Подумав Святий Миколай.
- А ти подаруй їй пісню! - Почув голос самого Господа.
І впала жива роса Небесної Поради на дитячу душу. І стали казати тоді у цілому світі, що українська пісня від Бога

Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому Святий Миколай       |
На всякий час помагай,    | (2)
Миколаю! (2)              |

Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,
Ой глянь, глянь на знищену, бідну.
Ми тебе всі люди молим -  |
Проси в Бога ти їй долі,  | (2)
Миколаю! (2)              |

Та проси долі для Вкраїни -
Ой нехай встане із руїни,
Доля щастя хай вітає,     |
В славі й волі хай сіяє,  | (2)
Миколаю! (3)