Сімдесята ніч тої осені
Вбила всі мої серцеві принципи,
Підняла з землі ноги втомлені
І до неї, до неї магнітами.
А її любов - то вона й вона,
Дві венери з рожевими мітками
І зав'язані, як одна й одна
Тіла теплого нитками, нитками.

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.

Плюс не віре, мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.

Сімдесятий лист тої повісті
Білим, білим лишився, незайманим,
Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.

Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.

Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
          
             слова на русском.

Семидесятая ночь той осенью 
Убила все мои сердечные принципы, 
Подняла с земли ноги устали 
И к ней, к ней магнитами. 
А ее любовь - то он и она, 
Две венери с розовыми метками 
И завязаны, как один и один 
Тела теплого нитями, нитями. 

Семидесяти дождь той улице 
Смыл все мои душевные правила. 
Я украл ее, все произошло 
И зря капканов поставила. 
Я покажу ей, где цветет любовь, 
Как веками создавали новую жизнь, 
Но правда эта накрывает снова: 
Не моя, не моя, она не моя. 

Плюс не верите, минус, 
Противоположность не закон, 
Где розовые девы лижут сахар запретов. 
Заливает стены диким медом и вином, 
Где розовые девы лижут сахар. 

Семидесяти лист этой повести 
Белым, белым остался нетронутым, 
Только каплями моей совести и снегами иллюзий завален. 

Плюс не верите в минус, 
Противоположность не закон, 
Где розовые девы лижут сахар запретов. 
Заливает стены диким медом и вином, 
Где розовые девы лижут сахар. 

Заливает стены диким медом и вином, 
Где розовые девы лижут сахар.