Аванс (за уч. Jenya Didur)

Куплет 1 :
Я бороню ніби зіницю ока той вогонь, що дали нам ті береги,
Багато хто не зберегли, коли ставили на ваги –
Ті соціальні злагоди, і речі, що так дорогі,
Об’єднували нас, хоча і зараз ми не вороги…

Нікого не винимо, та поки години не спинимо, далі ми плинемо,
Винагороді, до відома, тих індивідумів досі не віддані,
Багато чого так і лишиться невиданим,
Проте нас далі буде гріти те невидиме…

В повітрі діггіді – десь блукає, прийде уві сні,
Можливо навесні, але відносини тісні,
Часто перевіряються перервами чи постійністю,
Та головним є те, що ми із того винесли…

І куди кине нас, дивний шанс, плине час,
Нікуди не дітись від того, що кличуть дисонанс,
На старовинних схилах легко втратити баланс,
Проте сумлінно треба відпрацювати даний містом аванс…

Приспів:
Ти мене спіймай, моя мрія тліє,
В полоні міста, обійму тісно,
Тебе не промалюю, обійму, поцілую,
Віддаю навмисно, головне, щоб не пізно…

Куплет 2:
Я впевнений - досить одного погляду : помітно друга,
Де наш інстинкт – початок, думки як злітна смуга,
Вердикт прислуга, послухай, присвоєно даремно,
І де темно - кожного зігріє полум’я підземне…

Кожен день системно псують безсовісно артерії,
Краса біжутерії, без душі - лише критерії,
Критично кричати, контролювати кримінал,
Совість - твій трибунал, вирішує де твій фінал…

І цей сигнал двом берегам - по всьому суходолу,
Тримай в руці бокал з водою - без валідолу
Крокуй спокійною ходою зовсім не халатно,
Твій шанс - ти в змозі скористатись ним делікатно…

Динаміка дій дивує з першого дотику,
На цьому клаптику побачиш через оптику,
Світло, аванс сміливіше вхопися за трос
Краще додай швидкості і не програй цей крос…

Приспів