Я цілий день тебе не бачила.
Холодний день, а я вся сталася гаряча, як зоря.
Але не сяяла. 
Була біда, а стала музика.
Плела вінок, ходила в гості.
Я не дійшла. 
Здається, зникла на межі твоїх думок,
Твоєї далечі.
А ти не плач. А ти не плач,
Бо я ж не плачу.

А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.

Ніхто не чув, як я співала.
Ніхто не чув. Моя душа іще не знала, 
Що ти є, а вже любила.
І то вона – не я, тобі відкрила.
І цілий день все чула пташечка.
Моя одна. Я так ніколи не співала для людей
Своїх мінорів.
Моя одна, я цілий день
Просила волі.

А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.