Хто ти такий? 
Я й гадки не маю.
Я виросла і забуваю,
Як тебе звуть.
Хто ти?
Як день являєшся.
Як ніч зникаєш
І повертаєшся.
Як тебе звуть?

З тобою я вже не боюся.
З тобою я йду на балкон. Я!
А може ти вітер? Cонце?
Може, ти небо наді мною? Не мовчи!
Може, ти вітер?Сонце?
Може, це ти мене навчив,
Тоді як сам так довго вчився на мені.

Знаю, колись ти кидав за спину каміння,
І потім воно ставало людьми.
Знаю, колись ти вірив в своє воскресіння,
І так сильно вірив, і дійсно воскрес.

З тобою я вже не боюся.
З тобою я йду на балкон. Я!
А може ти вітер? Cонце?
Може, ти небо наді мною? Не мовчи!
Може, ти вітер?Сонце?
Може, це ти мене навчив,
Тоді як сам так довго вчився на мені.

Dies irae, dies illa
solvet saeclum in favilla