Їхав козак за Дунай,

Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дiвчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та й гуляй!»

Та було б, та було б не ходити, 
та було б, та було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

Та було б, та було б не ходити, 
та було б, та було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

"Постій, постій, козаче, 
Твоя дівчина плаче,
Як ти ж мене покидаєш, 
Тільки подумай!"

Лучше було б, лучше було б не ходити,
Лучше було б, лучше було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

Лучше було б, лучше було б не ходити,
Лучше було б, лучше було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

«Бiлих ручок не ломай,
Ясних очей не стирай, -
Мене з вiйни зi славою
К собi ожидай!»

Та було б, та було б не ходити, 
та було б, та було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

Та було б, та було б не ходити, 
та було б, та було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

«Не хочу я нiчого,
Тiльки тебе одного,
Будь здоров ти, мiй миленький,
А все пропадай!»

Лучше було б, лучше було б не ходити,
Лучше було б, лучше було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

Лучше було б, лучше було б не ходити,
Лучше було б, лучше було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

Та було б, та було б не ходити, 
та було б, та було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!

Та було б, та було б не ходити, 
та було б, та було б не любити,
та було б, та було б та й не знаться,
Чим тепер, чим тепер розставаться!