Я не знаю, що робити...
Я не знаю, що казати...
Де знайти чарівні квіти,
щоб тобі подарувати...
Щоб тебе причарувати -
на секунду, на хвилину...
Бо таких, як я,- багато,
а така, як ти,- єдина...
Кожен випадковий погляд
зачіпає дивні струни.
Коли я з тобою поряд,
тіло пробиває струмом.
Шепочу слова кохання -
ледве чутно... Тихо-тихо,
Адже ти мої зізнання
все одно зустрінеш сміхом...

Але мов солодкий гріх -
Твої губи, твої очі!
Залишитися без них
Я не можу і не хочу!
Знову сам себе зриваю -
Залишаюсь і зникаю...
Що знаходжу, що втрачаю -
Я не знаю, я не знаю...

Захлинаючись у хвилях
твого збудливого сміху,
Поринаю в божевілля
і шукаю в ньому втіху...
Сподіваюсь на відлигу -
це для мене надважливо,
Бо пробити твою кригу
неможливо... Неможливо!...

Але мов солодкий гріх -
Твої губи, твої очі!
Залишитися без них
Я не можу і не хочу!
Знову сам себе зриваю -
Залишаюсь і зникаю...
Що знаходжу, що втрачаю -
Я не знаю, я не знаю...